Запобігання та протидія булінгу (цькування) в закладі освіти

Тренінг для педагогів:

«БЕЗПЕЧНА ШКОЛА. МАСКИ БУЛІНГУ.»

 

Мета: ознайомити учасників із поняттям «булінг»; визначити ознаки жертв цькувань, методи профілактики виникнення та  подолання проявів булінгу в дитячому середовищі.

Обладнання та  ресурси: мультимедійний проектор, презентація у  форматі Power Point, аркуші з клейовою стрічкою, папір формату А4, маркери, ручки, фломастери, рулон шпалер (або ватман), олівці, лінійки, 5 масок булінгу.

 

ХІД ЗАХОДУ

 

ВСТУП: Доброго дня, шановні колеги! Тема над якою ми будемо працювати сьогодні – актуальна проблема сучасного світу, яка в нашій країні майже не вивчена і з теоретичних позицій, і з позицій практики. Перш ніж розпочати нашу роботу, я пропоную послухати притчу, яка підводить до нашої теми.

 

Притча про двох майстрів боротьби

 

У стародавньому Китаї жили два майстри боротьби. Один навчав дванадцятьох учнів, інший-лише одного. Перший майстер закидав другому про свою могутню силу одночасно навчати дванадцятьох учнів. Другий спокійно відповідав:

·       Невелике мистецтво зібрати стільки учнів. Важливо інше: скільки сил ти вкладаєш в кожного з них та чого ти їх навчаєш. Можливо один мій учень вартує всіх твоїх.

Перший майстер розгнівався й вирішив довести силу своїх учнів. Другий майстер сказав своєму учневі, що проти нього всі учні іншого майстра, але він повинен показати власну силу.

·       Ану, відлупцюйте цього вискочку,- крикнув перший майстер своїм учням. Усі його вихованці з готовністю кинулися в бійку та сильно побили учня першого майстра.

·       Ми сильніші! – радісно сказали вони після побиття.

Але на їхній подив, їхній учитель замість того, щоб зрадіти,схопив палицю, почав їх лупцювати й погнав геть. Потім він сказав другому майстру:

·       Твій учень виявився сильнішим. Він не побоявся наодинці виступити проти дванадцятьох. Ці ж бовдури, яких я вважав своїми учнями, злякалися одного та кинулися на нього, а разом із тим забули про честь і гідність воїна. Після такої ганьби я не можу називати себе майстром. Прошу Вас, учителю, візьміть мене до себе в учні.

 

 

 

Головна ідея цієї притчі - це вміння захищати себе.

Нескладно бути сильним, коли за тобою ще 12 таких самих, як ти. І вже зовсім легко, коли проти вас – лише один. Та справжня сила й велич людини в тому, щоб уміти протистояти обставинам навіть тоді, коли ти сам.

Тому найперше чого ми, дорослі, маємо навчитися самі та навчити дітей – бути сильними,уміти віднайти внутрішній ресурс для того, щоб зберегти себе. Навіть в обставинах, коли проти тебе - всі.

 

Повідомлення теми заняття ( слайд № 1)

 

ВПРАВА «РОЗРЕКЛАМУЙ ДРУГА»

Мета: активізувати учасників групи, створити неформальну, невимушену атмосферу довіри, співпраці та сумісної творчості,підвести до теми заходу.

 

Учасники сидять у колі. Кожен обирає собі партнера. Дається 5 хвилин для знайомства один з одним. Після закінчення часу, кожен з пари повинен презентувати свого партнера групі учасників,зробити йому рекламу перед аудиторією. Це може бути інтерв’ю, яке презентує героя в телестудії або радіостудії, з виставки, конкурса ( при умові, що досягнення вашого героя,саме в цей сфері діяльності). Можна рекламувати друга піснею або віршем. Обов’язково назвати ім’я людини та місце роботи.

 

ОЧІКУВАННЯ ВІД ТРЕНІНГУ

Учасники заняття записують свої очікування від тренінгу та розміщують їх на ватмані. Лист з зображеннями – «валіза», «м’ясорубка» та «корзина».

 

ВПРАВА «ЗІМ’ЯТИЙ ПАПІРЕЦЬ»

Мета: акцентувати увагу учасників на  серйозності наслідків, заподіяних жертві цькувань, знущань, залякувань.

Ведуча показує учасникам папірець, із яким проводить такі маніпуляції: спочатку зіжмакає його, а  потім розгладжує. Ставить запитання:

- Чи можливо цей папірець зробити таким самим рівним і  гладеньким, яким він був спочатку?

-Чому неможливо повернути йому попередньої форми?

 

Висновок: «Зім’ятий папірець» показує, якої непоправної шкоди можна завдати особистості, якщо ображати її, знущатись над нею.

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК

Чомусь явище цькування, яке ще можна назвати новомодним словом «булінг», вважають у  нашому суспільстві абсолютно нормальною, навіть звичною справою, надто серед дітей і  молоді. При цьому навіть дорослі та, здавалося б, розумні люди часто звинувачують у  тому, що відбувається, не  ката, а  жертву: «Що, відсіч не  можеш дати?». Утім, мало хто уявляє, які насправді руйнівні наслідки має булінг.Згідно з  результатами різних опитувань біль шість дітей і  підлітків стверджують, що в  їхніх школах існує булінг (усілякі знущання, цькування та  залякування). Один такий шкільний розбишака здатний перетворити на  справжній жах похід дитини на  автобусну зупинку або її  велику перерву у  школі. Знущання можуть залишити глибокі емоційні рубці на  все життя. А  в екстремальних ситуаціях вони можуть завершитись погрозами насильства, псування майна або серйозними тілесними пошкодженнями. Булінг (шкільне цькування) — це навмисне знущання фізичним, вербальним або психологічним способом. Воно може варіювати від ударів, штовхань, лайки, погроз і  насмішок до  вимагання грошей і  цінного майна. Деякі діти знущаються, уникають, ігнорують інших і  поширюють про них неправдиві чутки. Інші використовують електронну пошту, чати, миттєві повідомлення, соціальні мережі й  текстові повідомлення, щоб насміхатись над іншими або кривдити їхні почуття. Чому ж тоді ми спокійнісінько дозволяємо учителям чи одноліткам моральне насилля над дітьми? Існує  три основні причини цього:

1) свідчення сексуального та  фізичного насилля можуть бути задокументовані, і цим видам насильства присвячені окремі статті Карного кодексу. Закон розуміє усю серйозність подібного — тож розуміють її і батьки. Про емоційне ж насильство не йдеться в Карному кодексі, тож його легко переплутати з «мотивуванням підлеглих» — це особливості нашої системи освіти;

2) часто булінг не виявляють вчасно, адже з боку вчителів його легко помилково прийняти за  відданість роботі та  вимогливість. Батьки довіряють авторитету вчителів, оскільки переконані: педагоги знають, що насправді є  корисним для дітей;

3) в  підґрунті психіатричних і  психологічних обстежень перебувають бесіди, емоції та  життєвий досвід. Неможливо надати незаперечні докази того, що дитині завдають серйозної шкоди.

 

РОБОТА В  ГРУПАХ «5 масок булінгу» 

Мета: визначити основні форми та види булінгу та як саме вони проявляються.  

Учасники об’єднуються в 5 груп. Обирають представників від кожної групи та методом жеребьовки отримують завдання («маски-булінгу»: фізичний, економічний, психологічний, сексуальний, кібербулінг). Ведуча пропонує визначити прояви булінгу та написати їх. Представник від кожної команди презентує свою роботу. Обговорення. 

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК «ЯК І  ЧОМУ ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ?» 

Тривалі психологічні, психіатричні та  сучасні неврологічні дослідження підтверджують,що емоційне насилля може завдати серйозної шкоди. За  допомогою томографії було з’ясовано, якої фізичної шкоди завдає цькування, нехай не  тілу, але мозкові. Синці сходять, зламані кістки зростаються, але емоційне насилля може залишити на мозку сліди, що не  зійдуть ніколи. Майже у  всіх неврологічних дослідженнях розглядають цькування однолітків однолітками: дитини дітьми на  дитячому майданчику або дорослого дорослим на  робочому місці. Але ж у  підґрунті знущання завжди перебуває нерівність сил, а  найбільш нерівні сили дорослої людини і  дитини, особливо вчителя та  учня — коли один, молодший і  слабший, зобов’язаний повністю підкорюватися іншому. Дорослі, яким надане право навчати, отримують також владу над теперішнім і  майбутнім дитини. Іноді (хоча і  не надто часто) булінгом можуть займатися педагоги.

Вправа «Два яблука»

Мета: продемонструвати негативні наслідки нетолерантності, зневаги та боулінгу, вчити усвідомлювати наслідки своїх дій.

Хід: психолог показує учасникам гарне яблуко, пропонує їм описати його форму та колір, а передає його їм. Він просить дбайливо передавати яблуко одне одному, до того ж усміхатися йому, говорити хороші слова, гладити по поверхні. Потім дістає схоже яблуко й тримає його. Психолог дає учасникам друге яблуко й просить їх робити все навпаки. Він наголошує, що це яблуко можна жбурляти та різати, стукати по ньому, писати дурниці на поверхні,глузувати з нього, колоти іншими предметами. Учасники по завершенні повертають тренеру обидва яблука й він запитує в них.

·       Яке яблуко ви хотіли скуштувати та чому? Чим відрізняються яблука? Чому одне з них стало непривабливим?

·       Скільки може «жити» яблуко, з яким обійшлися добре? Скільки «живе» зіпсоване?

·       Чи подібна ця ситуація з реаліями життя? Чи ми так вчиняємо з людьми? Коли саме й чому так відбувається?

Підсумок: Василь Сухомлинський писав: «Людина тільки тоді стає людиною, коли вона любить людей. Люби людей! Живи так, щоб твоя серцевина була здоровою, чистою та сильною. Бути справжньою людиною - це значить віддати всі сили своєї душі в ім’я того, щоб люди навкруги тебе були кращими, духовно багатими; щоб у кожній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишалося щось гарне від тебе, від праці твоєї душі».

 

Презентація « Безпечна школа. Маски булінгу»

( слайди № 4-21)

 

Вправа « 5 міфів про булінг»

 

Мета:аналіз висловів про прояви булінгу,розрізнення таких понять,як «виховні методи» та «знущання». Учасники формують 5 команд. Представник кожної з них обирає один з п’яти висловлювань, міфів про булінг (цькування), написаних на окремих листах. Завдання кожної групи - дати трактовку, пояснення вислову. Погодитись або не погодитись, аргументувати свою відповідь.

5 міфів про булінг:

·       Підлітки- це майже дорослі, і цькування загартовує їхній характер

·       Цькування – це прояв любові, що робить дітей сильнішими

·       Емоційне насильство не таке серйозне, як фізичне або сексуальне

·       Булінг- невід’ємний етап дорослішання

·       Учні та спортсмени здатні реалізовувати увесь свій потенціал лише за умов цькування

 

 

П’ЯТЬ МІФІВ ПРО БУЛІНГ 

 

Стан речей не  покращиться, доки ми продовжуватимемо плутати знущання з  виховними методами, що підуть дитині лише на  користь. У  цьому контексті, говорячи саме про підлітків, розглянемо міфи про цькування, в  які всі ще вірять у  системі шкільної освіти.

 

Перший міф.

Підлітки — це майже дорослі, і  цькування загартовує їхній характер. Підлітки схожі на  дорослих лише фізично, а  от щодо головного мозку — все навпаки. Мозок підлітка перебуває на  стадії активного розвитку, що робить його так само слабким і  уразливим, як мозок новонародженої дитини. Ризик розвитку психічного розладу внаслідок такої грубої поведінки у  дворічного малюка та  підлітка однаково високий, бо їхній мозок функціонує однаково.

 

Другий міф.

Цькування — це прояв любові, що робить дітей сильнішими.

Насправді залякування спричиняє стресову реакцію, під час якої в  мозку вивільняється кортизол. А  цей гормон безпосередньо пов’язаний із депресією, психічним захворюванням, що також набуває масштабів епідемії серед підлітків. Булінг може залишити слід назавжди, адже він впливає на  гормони, руйнує зв’язки між клітинами мозку та  перешкоджає утворенню нових нейронів. Жодне з  цих явищ не  зробить дитину сильнішою, розумнішою, не  сприятиме розвитку спортивних чи художніх талантів. Єдиним наслідком буде постійне погіршення стану мозку

 

Третій міф.

Емоційне насильство не таке серйозне, як фізичне або сексуальне.

Цькування залишає справжні «неврологічні рубці» на  мозку, які можна побачити за  допомогою томографії. І  науковці були просто вражені тим, наскільки ці зміни в  мозку схожі на  зміни в  мозку дітей, які стали жертвами фізичного чи сексуального насильства в  ранньому дитинстві. Тож батькам, які вважають, що вчителі просто зобов’язані кричати, лаятися, зачіпати за  живе, ігнорувати та постійно засуджувати вихованців, — бо все це нібито мотивує дітей — варто пам’ятати, що підтримувати такого вчителя — все одно, що підтримувати маніяка-ґвалтівника.

!!!Установлено, що мозок людини, над якою відверто насміхаються, реагує точнісінько так само, як мозок людини, що отримує опік шкіри. 

 

Четвертий міф.

Булінг — невід’ємний етап дорослішання.

Очевидно те, що позитивне, сприятливе середовище дозволяє підліткам розкриватися і бути щасливими, а  «токсичне» середовище змушує їх  страждати, сильно та  постійно. Цькування не  закінчується із закінченням школи. Зміни у  мозку є  довготривалими, а  емоційні шрами можуть залишитись на  все життя. Тож учені стверджують, що вкрай важливо якнайшвидше зупиняти будь-які спроби цькування, де б вони не виникали — бо наслідки катастрофічно швидко стають невідворотніми.

 

П’ятий міф.

Учні та  спортсмени здатні реалізовувати увесь свій потенціал лише за  умов цькування. Клітини мозку, сформовані в  дитинстві, працюють і  в підлітковому віці, утворюють нові з’єднання, а  невикористані — поступово відмирають. Отже, підлітковий вік є  вирішальним для формування або руйнування інтелекту людини. Саме тому потрапляння кортизолу в  мозок під час цькування є настільки руйнівним: він пошкоджує мозкові структури, які впливають на  здатність навчатися, пам’ять, концентрацію і  прийняття рішень. 

Таким чином, режим цькування, запроваджений учителем або тренером, ніколи не  дозволить дітям реалізувати свій потенціал повністю. Навпаки, він завдасть їм серйозної та  тривалої шкоди. Тож що вже зараз може зробити кожен учитель, щоб, , виховати зовсім нове покоління — людей, для яких булінг є  неприйнятною, а  головне — незвичною справою? 

 

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА «СІМ КРОКІВ, ЯКІ МОЖНА ЗРОБИТИ ВЖЕ СЬОГОДНІ» (роздатковий матеріал)

 

1. Навчайте схвалювати. Навчити дітей терпимості — не  надто хороша мета. Хто хоче, щоб його терпіли? Кожна людина потребує схвалення. 

2. Мисліть сучасно. Старі методи — карати дітей, які цькують однолітків, уже в  минулому. Значно дієвіше пояснювати учням, які трагічні наслідки може мати булінг. Зараз, на  жаль, чимало повідомлень про підлітків, які через цькування наклали на  себе руки — просто доносьте до  відома учнів цю інформацію. Хіба хоче хтось із них у  буквальному розумінні вбити навіть не  над то приємного однокласника? 

3. Уведіть співчуття до  розкладу. Покарання винного і  запобігання контакту між «задиракою» та  «жертвою» — заходи епізодичні, а  тому не  надто дієві. Значно корисніше використовувати сучасні ефективні виховні форми роботи, метою яких є  формування в  учнів моральних якостей, емпатії, толерантності. 

4. Уникайте ярликів. У  жодному разі не  чіпляйте на  дітей «негативні ярлики». Якщо дитину вперто називати «бешкетником», їй не  залишиться нічого, окрім бешкетувати на  знак протесту. Говоріть лише про дії учнів, але при цьому не оцінюйте дітей особисто. 

5. Залучайте суспільство. Учні повинні дізнатися, що цькування — це неприйнятно. А  щоб повірити в  це, вони повинні це почути від багатьох людей. Слід запрошувати гостей, бажано авторитетних серед молоді, можливо, навіть місцевих знаменитостей, для проведення бесід про булінг і його не- прийнятність у  престижних колах суспільства. Також слід створювати в  учнів враження, що життя за  межами школи приємне та  безпечне, а не залякувати їх розповідями про те, які жахи чекають на  них після закінчення школи, адже ці розповіді налаштовують на  те, що невдовзі доведеться боротися за  власне життя з  цілим світом, і змушують заздалегідь «гострити кігті» об  однокласників. 

6. Розвивайте творчі здібності.Підійдіть до цього питання творчо. Відомо, що творчість чудово сприймають діти, а  творча робота допомагає їм значно краще засвоїти те, що намагаються донести вчителі. Пов’яжіть творчість із виховною роботою. Разом із учнями напишіть сценарій та  організуйте виставу, присвячену темі цькування, або ж улаштуйте виставку малюнків на  цю тему. 

7. Починайте спочатку. Запобігати цькуванню треба починати на рівні дитячого садка. Починати в  початковій школі вже занадто пізно. На  самому початку потрібно навчати дітей вільно та  зрозуміло висловлювати свої почуття. Крім того, важливо пояснити дітям, що жертву цькування слід захистити, навіть якщо всі навколо байдуже спостерігають за  її стражданнями. А  доки викорінити цькування не  вдалося (а  такий стан речей вочевидь триватиме ще багато-багато років), залишається навчати дітей опиратися йому. Головне, що при цьому варто пояснити,  — слова самі по  собі нічого не  означають, важливі лише емоції, які ми пов’язуємо з  певним словом. Адже якщо, наприклад, у  батьків є  дивна звичка лагідним голосом говорити дитині «ти мій дурник» — дитина вважатиме слово «дурник» схвальним, доки не  зіштовхнеться з  ним поза своєю родиною. А  якщо ситуація цілком залежить від наших емоцій — нам цілком до  снаги її  змінити.

 

 

Вправа «Доміно»

Мета: згуртування групи, створення дружньої атмосфери, покращення взаєморозуміння

Один з учасників тренінгу загадує дві індивідуальні риси та озвучує їх групі. Наприклад: Ліворуч – « я психолог», праворуч – «у мене є брат». Двоє учасників,які підходять під це визначення, беруть за руку( праву або ліву) першого учасника ( в залежності від спільних рис) та додають ще нову свою рису для вільної руки. Наприклад: ліворуч - «я –психолог», праворуч - « у мене зелені очі». І так далі. Необхідна участь всіх учасників групи. Результат - замкнене коло.

Якщо риса,яку назвали не підходить жодному гравцю, та доміно не підбирається,необхідно назвати новий признак, щоб продовжити ланцюжок.

 

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА «СТРАТЕГІЯ ЗМІН ПОВЕДІНКИ»

(роздатковий матеріал) ( слайди № 22-27) 

Отож, запропонуйте учням дієву стратегію, що допомагає змінити власну емоційну реакцію на  певні слова і  в такий спосіб стати практично невразливими для кривдників (хоча, якщо говорити відверто, ця стратегія стане в  нагоді й  більшості дорослих у  нашому суспільстві). 

1. Змінити власне ставлення. Цей метод найкраще спрацьовує з молодшими школярами, але може допомогти кожному. Запропонуйте їм згадати всі слова, що зачіпають їх  за живе. Складіть загальний список цих слів. А потім запропонуйте дітям уявляти, що людина, яка говорить ці слова, одягнена в  костюм клоуна або що в  неї з  вух стирчать банани. Або ж запропонуйте їм привчатися уявляти, що замість «ти лошара» кривдник говорить «ти банан». Можете вигадати будь-який кумедний образ. Щоб до  цього привчитися, можуть знадобитися тижні. Зате діти навчаться замінювати дошкульні емоції більш легковажними, а може, навіть радісним сміхом. Можливо, це допоможе не  всім вашим учням, але згодиться багатьом, особливо якщо ви не  пошкодуєте часу на  ці вправи. 

2. Зрозуміти, чому тебе хочуть образити. Під час роботи зі старшими учнями запишіть на  дошці два запитання:

- Що із того, що вам кажуть або роблять ваші однолітки, може справді розлютити вас? (Найпоширеніша відповідь у  школярів США: «Коли говорять щось дошкульне про мою маму». )

- Навіщо вони говорять або роблять ці речі? Під час обговорення другого питання поставте додаткові питання, такі як:

а) чи вони це кажуть, бо цікавляться, як справи у  вашої мами;

б) чи вони це кажуть, щоб розвеселити вас;

в) чи вони це кажуть, щоб допомогти вам?

Учні швидко доходять висновку, що це говорять або роблять, щоб дошкулити, зачепити за  живе. Тепер запропонуйте учням подумати про те, що слід сказати або зробити, щоб показати, що вам байдуже і зачепити вас не вдалося. Учні зазвичай пропонують відповісти на  агресію словами типу:

«Я  тобі розбив би пику, але руки бруднити не  хочеться»

«Ображати мене зовсім нескладно, а  от я  зроблю дещо справді складне: не  помічу образи»

«Я, мабуть, чимось дуже тебе засмутив, що ти так хочеш мені дошкулити. Ти хочеш про це поговорити?» 

3. Зрозуміти, якої влади ти надаєш своїм кривдникам. Дратуючись від чийогось глузування, ми віддаємо їм владу над нашими почуттями і  діями. Щоб допомогти учням усвідомити це, обговоріть такі питання:

- Якщо хтось говорить щось образливе для вас, у  вас є  право гніватися?

- Якщо ви гніваєтесь і відповідаєте зі злістю, як ви вважаєте, чи насправді робите саме те, чого хоче ваш кривдник?

- Чи можете ви в  такий спосіб дошкулити йому?

- Якщо хтось хоче, щоб ви гнівалися, і  ви гнівається, хто керує вашими почуттями?

-Ви хочете перебувати під владою того, хто вас ображає?

-Якщо у  вас є  право гніватися, але ви хочете самі керувати власними діями, що варто зробити? 

 Усі ці методи розроблені для того, щоб пояснити: слова можуть зачепити тебе за живе, тільки якщо ти сам їм це дозволяєш. Існує чимало способів зберегти владу за  собою навіть у  найгіршій ситуації. Але це вміння вимагає регулярної практики. 

 

ВПРАВА «КОШИК ОБРАЗ» 

Мета: ознайомити учасників зі способом подолання особистих образ. 

Кожен записує на папірці 1–2 образи, яких він не  вибачив, і  кладе в  ящик. Охочі можуть розповісти про свою образу. Потім усі вирішують, що зробити зі вмістом ящика — викинути, спалити, порвати тощо і  зі словами: «Я  вибачаю тобі і  більше не  серджуся на  тебе» («Я  відпускаю свої образи, вони більше мене не  турбуватимуть»), — виконують цю дію.

 

ВПРАВА «БОМБАРДУВАННЯ» 

Мета: сприяти підвищенню самооцінки учасників. 

Ведуча запрошує одного учасника сісти на стілець у центрі кола, щоб вислухати думки про його переваги, позитивні риси, в  яких ситуаціях вони виявилися. Потім «бомбардування» отримує наступний учасник групи. За  ним наступний і  т.  д. Таким чином, учасники не лише мають можливість підвищити самооцінку, але і  вчаться знаходити переваги інших людей, надавати їм психологічну підтримку, а  також приймати її.

 

ВПРАВА « ЖАХЛИВО-ЧУДОВИЙ МАЛЮНОК»

МЕТА:стимулювання групового процесу, зняття напруги, прояв агресії.

Кожен учасник отримує аркуш паперу та фломастер. Тренер пропонує намалювати красивий малюнок. Після цього малюнок передається сусіду праворуч, який з отриманого малюнку робить «жахливий малюнок» та передає наступному учаснику. Той, в свою чергу, робить знов « красивий малюнок». Так далі по кругу. В результаті малюнок повертається до першого учасника.

 

ВПРАВА «НИТКИ ДРУЖБИ»

 Мета:створення доброзичливого настрою, згуртування колективу.

Учасники намотують нить на палець, після чого говорять, що вони найбільше люблять та як звичайно відпочивають. Потім кидають клубок ниток іншому гравцю і.т.д. В результаті в центрі утворюється «павутина», яка всіх об’єднує.

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАПОБІГАННЮ ТА ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (слайди № )

 

ПРИТЧА « ПРО ЖОРСТОКІСТЬ» (слайд № 33)

.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТРЕНІНГУ(ОЧІКУВАННЯ)

Тренінг для батьків.

  Тема: Профілактика булінгу.

Мета: ознайомити батьків з поняттям, формами та структурою булінгу; виробити систему дій з метою профілактики та запобігання жорстокого поводження з дітьми; усвідомлення відповідальності за виховання дітей щодо жорстокого ставлення до оточуючого світу; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки;створення доброзичливої та відвертої атмосфери в групі.

Обладнання:  картки, роздатковий матеріал, стікери, ілюстрації.

Хід тренінгу

Вступ

Шановні батьки! Вислів «Діти - наше майбутнє!» не просто красивий вислів. Усі ви маєте різні погляди на життя, різні долі, різний характер, але всіх  вас об’єднує єдине бажання, щоб ваша дитина стала щасливою. Тому сьогодні ми розглянемо актуальну тему-це попередження насильства та жорстокості в сім’ї та дитячому колективі. Кожному з нас, хоча б раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти вас самих, ви могли бути свідком, або самі ставали тими, хто ображає. Ми поговоримо про насильство та жорстокість, які направлена на одну дитину. Це явище називають булінгом. Сьогодні ми спробуємо зрозуміти почуття жертви булінгу, та поведінку агресора. І найголовніше, разом знайдемо шляхи допомоги постраждалій дитині та спробуємо убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у булінгу.

Сподіваюся, вам буде цікаво та пізнавально і ви з користю проведете час.

1. Вправа. Знайомство.

Мета: познайомити учасників між собою, створити умови для ефективної співпраці.

Сьогоднішню зустріч  розпочнемо із знайомства. Ви можете сказати, що знаєте один одного,  ви живете близько один  біля одного, ви просто були знайомі раніше. Але познайомитись ще раз, дізнатися про людей більше ніколи не завадить. Розпочнемо знайомство розповіддю про себе: скажіть, як вас звати, і продовжуйте: «Я цікава(ий) тим, що ...»

Ось ми з вами і познайомились.

2.Вправа. Правила роботи.

Мета: організація групи та створення можливості ефективної роботи.

Для того, щоб наша робота була ефективною пропоную прийняти наступні правила, яких ми будемо дотримуватися впродовж нашого тренінгу.

1.    Активність.

2.    Толерантність.         

3. Бути доброзичливими.

4. Один говорить - усі слухають.

5. "Тут і тепер".

6. Обговорювати дію, а не особу.

7. Конфіденційність.

3.Вправа. Очікування.

Мета: налаштувати учасників на роботу, сформувати завдання тренінгу.

Давайте, шановні батьки, дізнаємося ваші очікування від сьогоднішнього заняття? Перед вами лежать кружечки. Напишіть на них будь ласка свої очікування від сьогоднішнього заняття? Ці кружечки стануть символічними пісчинками, які ми розмістимо у верхній частині намальованого пісочного годинника. А пройде час і, можливо, ваші пісчинки потраплять вниз, виконавши своє призначення, і ми досягнемо мети нашого заняття.

4.Вправа «Сім’я – це….»

Мета: усвідомлення значення родинних відносин, взаєморозуміння та повага до членів сім’ї.

Виховання дитини починається з сім’ї. При побудові майбутнього будинку у якому житиме ваша дитина, треба піклуватися про якість окремих цеглин і правильність їх укладання. Не слід забувати, що виховуючи ви будуєте храм дитячої долі і життя. І саме від вас залежить наскільки цей храм буде наповнений світлом радості, тепла і людських цінностей, поваги, взаєморозуміння.

Шановні батьки, перед вами  речення прошу його продовжити.

«Сім’я – це….»

Батьки прикріплюють за допомогою стікерів власні висловлювання на задану тему.

5.Інформаційне повідомлення про проблеми насильства та жорстоке поводження з дітьми..

Насилля у школі – проблема, про яку довгий час було не прийнято говорити. Одним із аспектів проблеми насилля є жорстока поводження з дітьми та нехтування їхніми інтересами, та, як наслідок, насилля в стосунках між дітьми.Поведінка, спрямована на утвердження своєї влади над кимось або чимось, стає усе більш розповсюдженою.

Булінг (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як пригноблення, дискримінація, цькування. Булінг – це соціальне явище, характерне переважно для  організованих дитячих колективів, у першу чергу, школі.

Булінгом називається агресія одних дітей стосовно інших, коли наявні нерівність сил агресора та жертви, агресія має тенденцію повторюватися, при цьому відповідь жертви показує, як сильно її зачепило те, що відбувається.

Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:

-       Фізичним (завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності),

-       Словесним (обзивання, глузування),

-       Соціальним (розповсюдження пліток, чуток),

-       Письмовим (написання записок, образливих знаків),

-       Електронним (розповсюдження образливих чуток, коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів і сайтів соціальних мереж)

 Булінг може виникати як компенсація за невдачі:

• у навчанні,
• суспільному житті,
• від тиску та жорстокого  поводження батьків чи інших дорослих,
• при недостатній увазі з боку дорослих;
• як крайній засіб, коли учень вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх потреб;
• у випадках, коли учні протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму оточенні.

  Окрім того, причинами булінгу може бути:

• помилкове уявлення про те, що агресивна поведінка допустима;
• бажання завоювати авторитет в очах друзів та однолітків;
• бажання привернути увагу впливових дорослих;
• нудьга, здирство;
• часто діти вважають знущання способом стати популярними, керувати та мати вплив на інших, привернути увагу, змусити інших їх боятися;
• булінг у шкільному середовищі може виникати і тоді, коли відбувається боротьба між учнями за вищий статус у групі, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю учнем свого мікросоціуму.

Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу. Ось кілька порад про це:

• Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить.
• Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку. Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.
• Спитайте в дітей, як пройшов їх день у школі, уважно вислухайте, що вони розповідають про шкільне середовище, своїх однокласників і проблеми.
• Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають. Можливо, у вас буде тільки один шанс на те, щоб допомогти дитині.
• Якщо ви бачите, що когось ображають, обов'язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.
• Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.
• Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають удома, вони будуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або брешете про когось, вона буде чинити так само.
• Підтримуйте шкільні програми боротьби з булінгом. Якщо у школі такої програми немає, організуйте її самі разом з іншими батьками, учителями та волонтерами.

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються. Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге вона вже до вас не звернеться.

Якщо ваша дитина не звертається до вас по допомогу, зверніть увагу на такі ознаки, які свідчать про те, що вона стала жертвою булінгу:

• Дитина стає замкнутою.
• Утрачає друзів.
• Гірше вчиться.
• Утрачає інтерес до занять, які раніше любила.
• Її одяг порваний або забруднений.
• Вона приходить додому із синцями.
• Просить більше кишенькових грошей.

Якщо ви думаєте, що вашу дитину ображають або ж дитина сама вам про це сказала, ви можете їй допомогти. Батьки найкраще впливають на впевненість дитини в собі й можуть навчити її найкращих способів вирішення проблем.

 Ось як ви можете допомогти своїй дитині:

• Порозмовляйте з учителем дитини, не варто відразу конфліктувати з батьками кривдника. Якщо вчитель нічого не зробить, зверніться до директора.
• Навчіть дитину неагресивних способів протистояти булінгу – нехай вона уникає кривдника або ухиляється від нього, переключиться на спілкування із друзями або порозмовляє з кимось, хто міг би їй допомогти.
• Допоможіть дитині діяти впевнено. Привчіть її ходити з розправленими плечима, дивитись іншим в очі, розмовляти чітко й голосно.
• Не закликайте дітей вирішувати проблеми за допомогою кулаків. Дитина може постраждати під час бійки, потрапити в неприємності й поглибити конфлікт зі своїми кривдниками.
• Залучіть дитину до позашкільних занять. Тоді в неї буде більш широке коло спілкування й більше друзів.

Якщо кривдником є ваша дитина

Кожному з батьків складно повірити в те, що їхня дитина ображає інших, але іноді це трапляється. Але якщо вона знущається над іншими зараз, це ще не означає, що вона буде так робити в майбутньому. Батьки можуть допомогти дитині змінитись і почати добре спілкуватися зі своїми однокласниками.

Ваша дитина може бути кривдником, якщо вона:

• Не співчуває іншим.
• Цінує агресивність.
• Любить командувати.
• Проявляє нахабство переможця, який не любить програвати.
• Часто свариться із братами й сестрами.
• Імпульсивна.

Що ви можете зробити, щоб допомогти дитині:

• Поставтеся до цього серйозно. Не сприймайте булінг як щось тимчасове.
• Якщо вас не хвилює, як це позначиться на вашій дитині, пригадайте про те, що страждає хтось інший.
• Порозмовляйте з дитиною, дізнайтеся, чому вона ображає інших. Дуже часто діти так поводяться, коли відчувають смуток, злість, самотність або невпевненість. Іноді причиною такої поведінки стають якісь зміни вдома, у сім'ї.
• Навчіть дитину співчувати іншим, поясніть їй, як почувається той, кого ображають.
• Спитайте в учителя або шкільного психолога, чи є у вашої дитини якісь проблеми у школі. Може, вона відстає з якогось предмету або їй складно завести друзів. Спитайте в них, як ви можете допомогти дитині вирішити цю проблему.
• Спитайте себе, чи не ображають вашу дитину вдома. Дуже часто діти, які знущаються над іншими, самі стали жертвою знущання батьків або членів сім'ї.

6. Вправа « Обмеження і дозволи»

Мета:проаналізувати обмеження і дозволи у родині.

Заповніть таблицю «Заборони – заохочення», записавши:

1)Що вам забороняли ваші батьки і чим вони вас заохочували;

2)Що ви забороняєте своїм дітям і чим заохочуєте.

 Порівняйте. Підкресліть пункти, які збігаються. Які ви зробили висновки?

7.Вправа. Коло ідей «Як зупинити насильство».

 Мета: як уникнути ситуації насильства.

 Будь ласка обговоріть дане питання і оберіть один варіант або запропонуйте власний варіант (учасники працюють у групах).

 • Уникай ситуацій, які можуть призвести до насильства.

 • Говори спокійно і впевнено.

 • Дай агресору можливість зупинитися.

 • Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!

 • Не прагни помсти ворогам. Вмій просити пробачення.

 • Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва!

8. Притча «Все залишає свій слід».

 Жив-був один дуже запальний і нестриманий молодий чоловік. І ось одного разу його батько дав йому мішечок з цвяхами і сказав, щоб кожен раз, коли він не стримає свого гніву, вбити один цвях в стовп огорожі. У перший день в стовпі було декілька десятків цвяхів. Другого дня ще більше.. Наступного тижня він навчився стримувати свій гнів, і з кожним днем число забитих в стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що легше контролювати свій гнів, ніж забивати цвяхи. Нарешті прийшов день, коли він жодного разу не втратив контроль над своїми емоціями. Він розповів про це своєму батьку і той сказав, що цього разу кожен день, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути зі стовпа по одному цвяху. Йшов час, і прийшов день, коли він міг повідомити батька про те, що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку, підвів до огорожі і сказав: «Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він вже ніколи не буде таким як раніше. Коли говориш людині що-небудь зле, у нього залишається такий шрам, як і ці дірки. І неважливо, скільки разів після цього ти вибачишся - шрам залишиться».

9. Вправа «Будинок сім’ї»

Мета:усвідомлення відповідальності, усвідомлення сімейних цінностей.

На аркушах паперу записані цінності сімейного затишку. Побудуйте будинок розміщуючи  дані слова у порядку значемості даних цінностей(фундамент, стіни, дах).

-Обговорення побудованої моделі «Будинку сім’ї».

-Захист роботи батьками.

-Наведення прикладів із життя.

-Побажання.

9. Заключна частина.

Настав час повернутися до кружечків, які були символічними пісчинками. Якщо ваші очікування під час тренінгу здійснилися, то перенесіть їх із верхньої частини намальованого пісочного годинника вниз.

10.Вправа. Валіза.

Мета: підвести підсумки  тренінгу

Перед вами ілюстрації валізи, пральної машини, кошика для сміття.

 Пропоную вам розподілити «знання і навички, що ви отримали на тренінгу», за принципом:

·     - якщо  не отримав ніякої цінної для себе інформації або вам  було нецікаво – стікер прикріпіть до корзини для сміття;

·    - якщо є нові знання, але їх треба ще раз «прокрутити» - до пральної машини; 

    - якщо отримані знання нові та корисні – до валізи, щоб забрати з собою та втілювати в життя.

 Тренінг для вчителів : «Що таке булінг? Профілактика булінгу в учнівському середовищі »

Мета: ознайомити педагогів з поняттям, формами та структурою булінгу; виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

Аудиторія: класні керівники та класоводи

Час проведення: 55 хв.

Хід заняття:

1. Привітання учасників.

Мета: повідомлення теми заняття, установка на роботу.

Час: 2 хв.

          Тренер. Доброго дня, шановні учасники тренінгу. Сьогодні ми з вами тут для того, щоб обговорити важливу тему - тему насильства та жорстокості серед учнів.

          Кожному з нас, хоча б раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти вас самих, ви могли бути свідком, або самі ставали тими, хто ображає. Ми поговоримо про насильство та жорстокість, які направлена на одну дитину. Це явище називають булінгом. Сьогодні ми спробуємо зрозуміти почуття жертви булінгу, та поведінку агресора. І найголовніше, разом знайдемо шляхи допомоги постраждалій дитині та спробуємо убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у булінгу.

          Сподіваюся, вам буде цікаво та пізнавально і ви з користю проведете час.

 

2. Вправа "Знайомство"

Мета: підвищити рівень згуртованості групи, допомогти учасникам тренінгу краще пізнати один одного, створити сприятливу атмосферу.

Час: 5 хв.

          Тренер. Пропоную познайомитися в такий спосіб. Кожен по черзі називає своє ім'я та одну позитивну рису характеру, яка вас найкраще презентує. Риса має бути названа на будь-яку букву з вашого імені.

3. Вправа "Правила роботи"

Мета: організація групи та створення можливості ефективної роботи.

Час: 5 хв.

          Тренер. Для того, щоб наша робота була ефективною пропоную прийняти наступні правила, яких ми будемо дотримуватися впродовж нашого заняття.

          ПРАВИЛА РОБОТИ:

1. Говорити від свого імені

2. Бути доброзичливими і активними

3. "Піднята рука"

4. Один говорить - усі слухають

5. "Тут і тепер"

6. Обговорювати дію, а не особу.

7. Конфіденційність.

          Запитання до групи:

1. Чи згодні ви з правилами?

2. Чи маєте ще якісь пропозиції?

4. Вправа "Мої очікування"

Мета: формування власної мети діяльності, мотивація та усвідомлення власної відповідальності за досягнення певних результатів.

Час: 5 хв.

          Тренер. Наша наступна вправа називається «Мої очікування». Пропоную вам на листках яблуні, які ви знайдете у себе на спинках стільців, написати, а потім озвучити, що ви чекаєте від нашої зустрічі і прикріпити їх до нашого дерева.

 5. Ознайомлення з поняттям булінгу та його видами

Мета: дати визначення поняттю «булінг» та розповісти про його види..

Час: 10 хв.

Хід проведення:

 Ведучий звертається до учасників:

Нам подобається, коли нас люблять, поводяться з нами чемно, звертаються до нас на ім’я, особливо на лагідне.

А які відчуття у вас виникають, коли вас або когось з вашого оточення називають на прізвисько, принижують?

 Запитання для обговорення:

 Чи спостерігали ви таку ситуацію, коли в дитячому колективі «обирають» дитину (так звану «білу ворону»), яка відрізняється від інших або зовнішнім виглядом, або розумовими здібностями, або поведінкою і цю дитину постійно зневажають та застосовують до неї прізвиська, штовхають, чіпляються , псують особисті речі та інше?

 Які відчуття у вас викликає така ситуація?

 Як ви вважаєте, почуває себе дитина, яку «обрали «білою вороною»? Ведучий пояснює, що обговорена ситуація називається булінгом.

 Отже, що це таке: булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.

          4 головні компоненти булінгу:

- агресивна і негативна поведінка;

- здійснюється регулярно;

- відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;

- така поведінка є навмисною.

          Форми шкільного булінгу:

•       фізичний (умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін.);

•       психологічний (насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість)

          Соціальна структура булінгу:

•               переслідувач (кривдник, агресор);

•               постраждала дитина (жертва);

•               спостерігач.

          Зараз ми можемо пригадати, що можливо кожен з нас мав якусь свою роль у булінгу. Наприклад був спостерігачем, але при цьому не задумувався, що є безпосереднім його учасником.

Як розпізнати жертву:

•       діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;

•        невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;

•       діти, які мають руде волосся, повні чи худі;

•       діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);

•       діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

Як розпізнати агресора:

•       якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;

•       виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;

•       вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;

•       не дуже гарно вчаться;

•       мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Як розпізнати спостерігача:

•       діти з кола кривдника;

•       однокласники;

•       випадкові учні або ін..

Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.

Отже, як бачимо явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам'ятати, що сьогодні ти - спостерігач, а завтра - жертва 

6. Практичне опрацювання історій «Булінг в дитячому середовищі»

Мета: дати визначення поняттю «булінг» та розказати про його види.

Час: 15 хв.

Хід проведення:

Ведучий звертається до учасників:

Пропонуємо вам об’єднатися в 4 групи. Кожна група отримує історію з життя дітей (за зверненнями дітей на Національну дитячу «гарячу лінію»), а вам необхідно визначити вид булінгу, хто потерпає від булінгу, хто вчиняє булінг, наслідки булінгу для дитини, які можете дати поради виходу з ситуації насильства (для цього відводиться 10 хвилин). Потім просимо вас представити результати вашої роботи (для кожної групи по 3 хвилини).

Історії

1. – Доброго вечора! Мене звати Наталя. Я вам телефоную з Львівської області. Мені нещодавно виповнилося 14 років. Моє хобі – це спілкування в соціальних мережах. Десь місяць тому черезсоціальні мережі я познайомилася з чоловіком, якому 35 років. Спочатку я з ним охоче спілкувалася. Це тривало майже тиждень. Потім мені стало нудно і я відмовилася від спілкування з ним. Він цього не зрозумів і постійно мені пише, телефонує. Одного разу навіть чекав біля будинку. Це трапилось тому, що я всю особисту інформацію написала в соціальній мережі. Тепер мені дуже боязко. Що я можу зробити, аби він перестав мене переслідувати?

2. – Доброго дня! Мене звати Ярослава. Мені 12 років. Я проживаю в Києві. Мої проблеми почалися після того, як я перейшла на початку навчального року до нової школи. Всі мої однокласники утискають мене, ображають, інколи, навіть б’ють. Це все відбувається через те, що я дуже погано розмовляю, бо маю певні проблеми зі здоров’ям. Але ж я в цьому не винна. Я відчуваю, як мої однокласники стараються вижити мене з класу. Як мені знайти з ними спільну мову? Насправді, я дуже хочу з ними дружити.

3. Я навчаюся в 8 класі. Всі вчителі дуже люблять наш клас. Наші діти – дуже добрі. Правда, є два однокласника – Тарас та Славік – які постійно ображають наших дівчат, б’ють хлопчиків. Вони і мене теж били та ображали, але тепер вже ні. Все змінилося через те, що в цьому навчальному році до нашого прийшов новий хлопчик. Він перейшов з іншої школи. Його звати Вінсет. Він «не наш». Він темношкірий. У дитинстві він із мамою переїхав в Україну та зараз він живе із мамою, бабусею та дідусем. Коли Вінсет до нас перейшов, Тарас та Славік його одразу не полюбили, по-перше через інший колір шкіри. Вони постійно його ображають «негром», «рабом», «виродком». Часто б’ють його. Я не одноразово бачив, як Вінсет плакав. Я розумію, що це неправильно, але втручатися в цю ситуацію я не дуже хочу. Насправді, мені дуже шкода Вінсета. Він хороший і гарно грає у футбол. Але я з ним не спілкуюся, через те, що думаю, що Тарас та Славік будуть знову наді мною знущатися.

4. Добрий день. Мене звати Олег. Я вирішив до Вас звернутися, через те, що у мого кращого друга є проблема. Його звати Саша. Це мій однокласник. Нам по 12 років. Останнім часом його сильно ображають однокласники. Вони постійно забирають у нього гроші, які мама дає йому та змушують кожного дня просити ці гроші у мами. Він дуже сильно боявся мені про це розповісти, через те що старшаки йому сказали, якщо Саша комусь про це скаже, то вони його поб’ють. Тепер ми разом не знаємо, як вирішити його проблему.

Завдання групам

Опрацюйте запропоновану історію та визначте:

1. Вид булінгу _______________________________­­

2. Хто вчиняє булінг_____________________________

3. Хто потерпає від булінгу___________________________________

4. Наслідки булінгу для дитини__________________________________

Ведучі приймають відповіді учасників, коментують їх та доповнюють.

7.    Вправа «Книга безпеки» (10 хв.)

Мета: формування навичок відповідальної та безпечної поведінки, навчити педагогів до пошуку шляхів захисту в небезпечних для учнів ситуаціях.

          Хід вправи

Учасники об’єднуються  в три підгрупи (за кольорами: жовтий, зелений, синій).  Кожна підгрупа повинна подумати і дати відповіді на запитання:

1. Як учень повинен захистити себе від булінгу?

2. Що повинна робити дитина у ситуації булінгу?

Після презентацій груп  ведучий  пропонує на підставі напрацювань створити загальну пам’ятку «Як захистити себе від булінгу», для того щоб розмістити її в закладі для ознайомлення з нею учнів школи. Учасники озвучують напрацьовані  рекомендації, ведучий записує на плакаті, який оформлений у вигляді  «Книги безпеки».

Рекомендації:

1. Зберігай спокій,  стримуй гнів.

3. Говори спокійно і впевнено – дай агресору можливість зупинитися.

4. Не звертай увагу на провокації. Це не ознака слабкості! Це ознака мудрості!

5. При необхідності звернися по допомогу до дорослого, якому довіряєш (це можуть бути батьки, вчитель, практичний психолог чи соціальний педагог).

5. Якщо є потреба – звернися за допомогою анонімно. Для цього є Скринька довіри у школі та Телефони Довіри в інформаційному куточку.

6. Головне, не мовчи про свою ситуацію! Завжди знайдуться люди, які зможуть допомогти. 

9. Обговорення «Куди/ до кого можна звернутися, якщо опинилися або стали свідками ситуації булінгу».

Мета: розказати учасникам, куди/ до кого звернутись, якщо вони опинились або стали свідками ситуації булінгу.

Час: 5 хв.

Хід проведення:

Давайте визначимося, до кого діти повинні звертатися, якщо з ними трапилася ситуація булінгу або вони стали її свідком.

Ведучий інформує учасників:

Якщо ви опинились або стали свідками ситуації булінгу, можете звернутися: у своєму навчальному закладі – до соціального педагога, практичного психолога, класного керівника, медіатора, вчителя, медичного працівника; в поліції – до дільничного інспектора, працівників кримінальної поліції у справах дітей; до працівників служби у справах дітей державної адміністрації; неурядових громадських організацій; зверніться також за порадою до батьків, до людини, з якою у вас довірливі стосунки (друг або подруга, родичі, вчитель).

Якщо ви зіткнулися з ситуацією булінгу, то для отримання інформаційних, психологічних, правових консультацій ви можете безкоштовно звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» за номерами 0 800 500 335 або 116 123 (безкоштовно) в межах України. 

10. Гра-медитація «Безпечне місце» (6 хв.)

Мета: створення умов для психологічного розвантаження, навчання методам релаксації.

Хід вправи

Ведучий пропонує учасникам загадати те місце, де вони відчували (відчувають) себе спокійно і щасливо. Це може бути реальне місце  або те, про яке учасники чули чи мріяли там побувати, чи те, яке вони вигадали.

Текст для релаксації

          Глибоко вдихніть декілька раз. Закрийте очі. Уявіть місце, де ви почуваєте себе спокійно, безпечно, щасливо. Уявіть, що сидите або стоїте там. Подивіться навкруги і запам’ятайте все, що ви там бачите. Запам’ятайте всі деталі і те, що вас там оточує. Подивіться на різні кольори навкруги. Уявіть, що ви торкаєтесь предметів, які навкруги вас.  

          Тепер подивіться далеко вперед. Що ви там бачите? Намагайтесь побачити різні кольори, тіні. Ви зараз знаходитеся у своєму особливому місці, яке завжди можете уявити, і в яке завжди можете потрапити.

          У вашому особливому місці ви відчуваєте себе спокійно і впевнено. Уявіть, що ви босоніж стоїте на землі. Запам’ятайте це відчуття. Починайте повільно йти і запам’ятовуйте, що знаходиться навкруги вас. Що ви можете чути? Можливо, легкий приємний подих вітру? Чи шум моря? Чи спів пташок? Сяє ласкаве сонечко? Відчуйте тепле сонячне проміння на своєму тілі. Які аромати ви відчуваєте? Можливо, це аромат моря? Чи квітів? Або вашої улюбленої страви?

          У вашому особливому місці ви можете чути, відчувати і бачити те, що вам приємне. Ви спокійні і щасливі. 

          А зараз уявіть, що поряд з вами хтось особливий. Це може бути фантастичний герой, герой мультфільму, уявний друг або близька людина.  Це хтось сильний і прийшов сюди, щоб допомогти. Уявіть, що ви вдвох повільно прогулюєтесь і роздивляєтесь все навкруги. Ви щасливі поряд з ним. Ця людина – ваш друг і помічник. Вона завжди може допомогти вирішити ваші проблеми. Подивіться ще раз навкруги. Запам’ятай все це. Так ви у будь-який час зможете повернутися сюди знову. Ваш помічник завжди буде тут, де б ви не були. 

11. Рефлексія. Висновки до заняття.

Мета: підбити підсумки заняття та обмінятись враженнями.

Час: 5 хв.

Хід проведення:

Ведучий пропонує учасникам написати на яблучках, які лежать на столах, що нового вони дізналися на сьогоднішньому занятті та прикріпити їх на дерево на дошці, зачитуючи написане і розповідаючи про свої враження від заняття. 

12. Прощання «Оплески

Мета: сприяти позитивному завершенню заняття.

Час: 1 хв.

Хід проведення:

Ведучий дякує учасникам за роботу та просить учасників подякувати один одному оплесками за активну участь під час заняття. 

1. – Доброго вечора! Мене звати Наталя. Я вам телефоную з Львівської області. Мені нещодавно виповнилося 14 років. Моє хобі – це спілкування в соціальних мережах. Десь місяць тому черезсоціальні мережі я познайомилася з чоловіком, якому 35 років. Спочатку я з ним охоче спілкувалася. Це тривало майже тиждень. Потім мені стало нудно і я відмовилася від спілкування з ним. Він цього не зрозумів і постійно мені пише, телефонує. Одного разу навіть чекав біля будинку. Це трапилось тому, що я всю особисту інформацію написала в соціальній мережі. Тепер мені дуже боязко. Що я можу зробити, аби він перестав мене переслідувати?

Опрацюйте запропоновану історію та визначте:

1. Вид булінгу _______________________________­­

2. Хто вчиняє булінг_____________________________

3. Хто потерпає від булінгу___________________________________

4. Наслідки булінгу для дитини__________________________________ 

2. – Доброго дня! Мене звати Ярослава. Мені 12 років. Я проживаю в Києві. Мої проблеми почалися після того, як я перейшла на початку навчального року до нової школи. Всі мої однокласники утискають мене, ображають, інколи, навіть б’ють. Це все відбувається через те, що я дуже погано розмовляю, бо маю певні проблеми зі здоров’ям. Але ж я в цьому не винна. Я відчуваю, як мої однокласники стараються вижити мене з класу. Як мені знайти з ними спільну мову? Насправді, я дуже хочу з ними дружити.

Опрацюйте запропоновану історію та визначте:

1. Вид булінгу _______________________________­­

2. Хто вчиняє булінг_____________________________

3. Хто потерпає від булінгу___________________________________

4. Наслідки булінгу для дитини__________________________________ 

3. Я навчаюся в 8 класі. Всі вчителі дуже люблять наш клас. Наші діти – дуже добрі. Правда, є два однокласника – Тарас та Славік – які постійно ображають наших дівчат, б’ють хлопчиків. Вони і мене теж били та ображали, але тепер вже ні. Все змінилося через те, що в цьому навчальному році до нашого прийшов новий хлопчик. Він перейшов з іншої школи. Його звати Вінсет. Він «не наш». Він темношкірий. У дитинстві він із мамою переїхав в Україну та зараз він живе із мамою, бабусею та дідусем. Коли Вінсет до нас перейшов, Тарас та Славік його одразу не полюбили, по-перше через інший колір шкіри. Вони постійно його ображають «негром», «рабом», «виродком». Часто б’ють його. Я не одноразово бачив, як Вінсет плакав. Я розумію, що це неправильно, але втручатися в цю ситуацію я не дуже хочу. Насправді, мені дуже шкода Вінсета. Він хороший і гарно грає у футбол. Але я з ним не спілкуюся, через те, що думаю, що Тарас та Славік будуть знову наді мною знущатися.

Опрацюйте запропоновану історію та визначте:

1. Вид булінгу _______________________________­­

2. Хто вчиняє булінг_____________________________

3. Хто потерпає від булінгу___________________________________

4. Наслідки булінгу для дитини__________________________________

4. Добрий день. Мене звати Олег. Я вирішив до Вас звернутися, через те, що у мого кращого друга є проблема. Його звати Саша. Це мій однокласник. Нам по 12 років. Останнім часом його сильно ображають однокласники. Вони постійно забирають у нього гроші, які мама дає йому та змушують кожного дня просити ці гроші у мами. Він дуже сильно боявся мені про це розповісти, через те що старшаки йому сказали, якщо Саша комусь про це скаже, то вони його поб’ють. Тепер ми разом не знаємо, як вирішити його проблему.

Опрацюйте запропоновану історію та визначте:

1. Вид булінгу _______________________________­­

2. Хто вчиняє булінг_____________________________

3. Хто потерпає від булінгу___________________________________

4. Наслідки булінгу для дитини__________________________________

 

Виховний захід «СТОП-булінг!»

Тема: ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Мета: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

Хід заняття:

1. Привітання учасників.

         Доброго дня, шановні учні. Сьогодні ми з вами тут для того, щоб обговорити важливу тему - тему насильства та жорстокості серед учнів.

         Кожному з нас, хоча б раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти вас самих, ви могли бути свідком, або самі ставали тими, хто ображає. Ми поговоримо про насильство та жорстокість, які направлена на одну дитину. Це явище називають булінгом.

             Булінг (від англ. bully - насильник). Погодьтеся, страшно звучить? Але справа навіть не в звучанні, а в тому, що це явище оточує нас всюди - в кожному навчальному закладі, і найстрашніше - те, що воно несе за собою надзвичайно негативні наслідки.

         Сьогодні ми спробуємо зрозуміти почуття жертви булінгу, та поведінку агресора. І найголовніше, разом знайдемо шляхи допомоги постраждалій дитині та спробуємо убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у булінгу. Сподіваюся, вам буде цікаво та пізнавально і ви з користю проведете час.

2. Вправа «Знайомство» (серця)

         Пропоную познайомитися в такий спосіб. Кожен по черзі називає своє ім'я та одну позитивну рису характеру, яка вас найкраще презентує. Риса має бути названа на будь-яку букву з вашого імені.

3. Вправа «Правила роботи»

         Для того, щоб наша робота була ефективною пропоную прийняти наступні правила, яких ми будемо дотримуватися впродовж нашого заняття.

         ПРАВИЛА РОБОТИ:

1. Говорити від свого імені

2. Бути доброзичливими і активними

3. «Піднята рука»

4. Один говорить - усі слухають

5. «Тут і тепер»

6. Обговорювати дію, а не особу.

7. Конфіденційність.

        

Запитання до групи:

1. Чи згодні ви з правилами?

2. Чи маєте ще якісь пропозиції?

4. Інформаційне повідомлення «Що таке булінг»

         Тренер. Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного.

         Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг. Отже, що це таке: булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.

         4 головні компоненти булінгу:

- агресивна і негативна поведінка;

- здійснюється регулярно;

- відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;

- така поведінка є навмисною.

         Форми шкільного булінгу:

·       фізичний (умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін.);

·       психологічний (насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість)

         Соціальна структура булінгу:

·       переслідувач (кривдник, агресор);

·       постраждала дитина (жертва);

·       спостерігач.

         Зараз ми можемо пригадати, що можливо кожен з нас мав якусь свою роль у булінгу. Наприклад, був спостерігачем, але при цьому не задумувався, що є безпосереднім його учасником.

         Як розпізнати жертву:

·       діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;

·        невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;

·       діти, які мають руде волосся, повні чи худі;

·       діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);

·       діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

Як розпізнати агресора:

·       якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;

·       виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;

·       вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;

·       не дуже гарно вчаться;

·       мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Як розпізнати спостерігача:

·       діти з кола кривдника;

·       однокласники;

·       випадкові учні або ін..

Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.

   Отже, як бачимо явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам'ятати, що сьогодні ти - спостерігач, а завтра -- жертва.

 

5. Вправа «Відгадай хто»

Зараз ми з вами об'єднаємося у 3 групи.

         Завдання для кожної групи однакове. Ви отримаєте однакову кількість картинок  і спробуєте серед них віднайти жертв булінгу, агресорів та спостерігачів. Кожна група представить свої напрацювання і пояснить, чому вона так думає.

7. Вправа «Тягар емоцій»

     Перед вами камінці та кульки. Виберіть з них те, з чим у вас асоціюється негативна емоція.

Зараз кожен з вас назве ту емоцію, про яку подумав, і вкине камінець чи кульку у мішечок.

Питання для обговорення:

1. Чи важко було виконувати вправу?

2. Як ви думаєте, емоції кого ми називали?

3. Що ви при цьому відчували? 

8. Гра-розминка «Хто зайвий»

Зараз я забираю один стілець. Всі ви, за моєю командою, будете рухатися по колу. По команді: «СТОП» -  ви повинні знайти собі місце для того, щоб сісти. Це не обов'язково має бути ваш стілець. Той, хто залишиться  стояти - вибуває з гри.

         Після гри. Чи звернув хтось увагу на стрічки, які висять на 3 стільцях? Ці стрічки означають певну соціальну роль у булінгу. Звертаю вашу увагу на те, що дехто з вас, несподівано, встиг побувати у певних ролях. Так, може трапитися з вами і у житті: «Ви не очікуєте, а опиняєтеся у ролі жертви чи можливо агресора».

9. Вправа «Чому так стається»

         Ви всі бачите у мене різних кольорів та розмірів картки. Зараз кожен з вас вибере картку. З іншої сторони там є зображення, але ви не можете дивитися самі, що там і показувати комусь з учасників. Картки відкриваєте за моєю командою. Прошу обʼєднатися у групи за малюнками, які є на картках. Дякую. А тепер, як ви думаєте, що означає «стріла?» (агресор), «око» (спостерігач), «мішень» (жертва). Ви знову, мимоволі отримали ролі. А зараз кожна група буде мати своє завдання.

         Група «агресорів» спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так поводити.

         Група «жертв» спробує написати причини, чому діти стають легкими мішенями для кривдників.

         Група «спостерігачів» пише причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес булінгу.

10. Вправа «Скринька безпеки»

Завдання вправи полягає у тому, що кожен з вас повинен подумати і написати:

1. Як захистити себе від булінгу.

2. Що повинна робити дитина у ситуації булінгу.

         Озвучивши свої рекомендації, вкинути їх у спільну «скриньку безпеки».

Тренер записує на ватмані всі, запропоновані дітьми, варіанти.

Рекомендації:

1. Зберігай спокій, дій хоробро та обійди ситуацію.

2. Стримуй гнів.

3. Говори спокійно і впевнено - дай агресору можливість зупинитися.

4. Звернися по допомогу до дорослого, якому довіряєш (це може бути вчитель, психолог чи соціальний педагог).

5. Повідом про булінг когось із дорослих анонімно.

6. Поговори про це з своїм братом, сестрою, знайомими.

7. Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!

8. Усунь провокативні фактори.

      

   ПАМʼЯТАЙТЕ!

• Ви маєте право відмовитися робити те, до чого вас примушують силою або образливими, злими словами.

• Ваша власність належить тільки вам.

• Ви маєте право на допомогу.

• Кожна дитина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!

 

11. Вправа «Я зможу допомогти»

Ви залишаєтеся працювати у підгрупах. Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки. Допомогою вам можуть бути наша «Скринька безпеки» та рекомендації, про які ми говорили у попередній вправі.

         Ситуація 1.

         Вона як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки.

         Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласниці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

         І раптом…..СТОП!    

         Ситуація 2.

         Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Проспавши, він похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сім’ї не помічали.

         До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому…

         Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу.

         В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.

 І раптом………СТОП!    

         Ситуація 3.

         Колись Саша жив у щасливій та повноцінній сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків, хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми.

         Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та глузували з нього, не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно…

         Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому.

         Сашко одягає свою куртку. В цей час до нього підходять двоє старшокласників, пропонують цигарку. Сашко, спочатку вагається, але потім погоджується піти з ними закурити. Виходячи з гардеробу, старшокласники починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його бити.

         І раптом…….СТОП!     

Питання для обговорення:

1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то в чому саме?

2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях?

12. Підведення підсумків.

         Наше заняття закінчилося. А зараз прошу сказати: «Що вам найбільше запам’яталося?», «Що зможете за необхідності застосувати в житті?»

 

БУЛІНГ: ПОРАДИ БАТЬКАМ, УЧИТЕЛЯМ ТА ДІТЯМ

 Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів 

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо. Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.                                                                                                                                                                   «Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно"», – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу. 

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах. У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають. Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

   Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між «пліткуванням» та «піклуванням» про своє життя чи життя друга/подруги. Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як «хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе», «дівчинка не повинна сама захищатись"» та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.  Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини. Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. 

ПЛАН ЗАХОДІВ

 ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ БУЛІНГУ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ   

2020-2021 н.р.

 

№	Назва заходу	Цільова  аудиторія	Термін проведення	Відповідальний
1.	Обговорення питань створення безпечного освітнього середовища у 2020 -2021 н.р.	Педагогічні працівники	Серпень 2020р.	Адміністрація
2.	Педрада «Профілактика булінгу в закладі освіти»	Педагогічні працівники	Листопад 2020	Адміністрація
3.	Проведення ранкових зустрічей  з метою формування навичок дружніх стосунків	1-3 класи	Протягом року	Класні керівники
4.	Проведення Всеукраїнського тижня протидії булінгу.  Флешмоб «Ми - проти булінгу!»	1-11 класи	14.09-18.09.20	ЗДВР, класні керівники
5.	Тренінгове заняття «Профілактика булінгу в учнівському середовищі».	5-11кл.	Жовтень	Педагог-організатор
6.	Проведення інтерактивних занять: «Стоп булінг», «Якщо ображають»,  «Читання з передбаченням»; етичних бесід  «Поважай себе, але про оточуючих не забувай»; хвилинок  відвертого спілкування  «Не допускай насилля над іншим»; перегляд мультфільмів, які допоможуть запобігти булінгу серед дітей.	1-4 класи	Протягом року	Класні керівники
7.	Міні-тренінг «Як навчити дітей безпечної поведінки в Інтернеті».	2-4кл.	Січень -лютий	Вчитель інформатики
8.	Перегляд відеопрезентацій «Кібербулінг або агресія в інтернеті: Способи розпізнання і захист дитини»	5-11кл.	Листопад-грудень	Вермій ТВ., Батіг У.П.
9.	Проведення  тематичних виховних годин  «Що таке агресія? Як навчитися нею керувати?»,«Стоп насильству!»; Виховний захід «Як навчити дітей безпеці в Інтернеті» тренінгових занять «Як протистояти тиску та відстоювати власну позицію»,  «Віртуальний терор: тролінг і кібербулінг», «Як навчити дітей безпеці в Інтернеті»	7-8 класи   5-6 класи   9-11 класи	Протягом року	Класні керівники,
10.	Розроблення порад для батьків щодо зменшення ризиків булінгу та  кібербулінгу для їхньої дитини. Підготовка пам'яток  «Як протидіяти булінгу», «Як допомогти дітям упоратися з булінгом»	Батьки   7-9 класи	Грудень   Травень	ЗДВР. педагог-організатор
11.	Круглий стіл «Булінг у дитячому середовищі: причини, наслідки, та шляхи його подолання»	9-11 класи	жовтень	Класні керівники
12.	Моніторинг учнівського середовища з метою вчасного виявлення та протидії випадкам булінгу (цькуванню) в класних колективах.	1-11 класи	Протягом року	ЗДВР, кл. керівники

 

Пам’ятка «Як допомогти впоратися з булінгом» Вчителям Якщо ви стали свідком булінгу, потрібно: ·       Втрутитися і припинити втручання – булінг не слід ігнорувати. ·       Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги. ·       Пояснити, які саме дії ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити. ·       Уникати в спілкуванні слів «жертва», «агресор», аби запобігти тавруванню та розподілу ролей. ·       Повідомити адміністрацію про факт булінгу. Жертві булінгу ·       Не протиставляй себе колективу. Намагайся бути доброзичливим. ·       Не принижуй інших: не обзивайся, не задирайся, не погрожуй. ·       Ігноруй кривдника, по можливості намагайся уникнути сварки. ·       Зберігай спокій, використовуй гумор. ·       Стримуй гнів і злість. Говори спокійно і впевнено, покажи силу духу. ·       Не мовчи! Розкажи дорослому, якому довіряєш: – батькам; – класному керівнику; – директору ·       Напиши про свою проблему та вкинь до скриньки довіри. Батькам Як розпізнати, що дитина страждає від булінгу? ·       Дитина завжди виглядає сумною, депресивною, завжди з поганим настроєм. ·       Оцінки дитини почали знижуватись. ·       Шкільне  життя не приносить дитині задоволення, як раніше. ·       Дитина пропускає заняття, просить «забрати документи». ·       У дитини незрозумілі синці, гулі, порізи. ·       У дитини занижена самооцінка, погане самопочуття, головний біль, безсоння або неспокійний сон. Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу ·       Зберігайте спокій, будьте терплячими, не тисніть на дитину. ·       Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що готові вислухати її та допомогти. ·       З’ясуйте, яка допомога потрібна, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. ·       Розкажіть дитині, до кого вона може звернутися у разі цькування (класний керівник, вчителі, адміністрація). ·       Повідомте адміністрацію закладу освіти про ситуацію, що склалася. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однокласниками, ровесниками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми може зайняти деякий час. Якщо ваша дитина агресор ·       Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотиви поведінки. ·       Чітко і наполегливо, без погроз, попросіть припинити таку поведінку; поясніть що такі дії визнають насильством, за яке наступає відповідальність. ·       Зверніться до психолога за консультацією.

Виховний захід

«Як навчити дітей безпеці в Інтернеті»

1	Мета тренінгового  заняття	Формування у дітей стійкої мотивації до безпечної поведінки у мережі Інтернет
2	Перелік конкретних завдань:	1.Ознайомити учнів з можливими небезпечними ситуаціями , що виникають при роботі в Інтернеті та   про шляхи їх подолання; 2.Формувати   в учасників розуміння необхідності  дотримання  правил безпечного користування ресурсами Інтернету. Вчити дітей  критично ставитись до інформації в Інтернеті і не повідомляти особисті дані. 3.Формувати навички безпечної поведінки при відвідуванні сайтів, блогів, твітерів  в Інтернеті. 4.Формувати критичне мислення, вміння швидко приймати рішення,
3	Учасники:	Учні 2-4 класу, 9-10 років
4	Час, необхідний для проведення заняття:	40 хвилин
5	Зміст заняття
	Вид діяльності	Опис діяльності	Тривалість
	Вступ	—Сьогодні я хочу вас познайомити з новою країною, якої  ви не знайдете на жодній карті нашої планети і навіть в нашій Галактиці. Ця країна називається ОНЛЯНДІЯ. Вона розташована в мережі Інтернету і піклуються в цій країні про безпеку дітей, які потрапляють у  всесвітнє павутиння. Знайти ви її зможете за адресою www.onlandia.org.ua . Ви можете завжди завітати до неї і отримати багато цікавої  і корисної інформації.	5  хв
	Мотивація до діяльності	Створення проблемної ситуації. —Які  асоціації у вас виникають зі словом «Інформація», «Інтернет».(Складаються асоціативні кущі) На дошці вивішуються зображення людей , таких, щоб учням важко було розподілити їх на будь-які групи. —Подивіться на зображення цих людей. На які групи можна їх розподілити?(Діти висловлюють свої думки.) Приходять до висновку, що ми не можемо нічого сказати про цих людей, бо нічого про них не знаємо. Вони для нас «Незнайомці». Сформулюйте за цими словами «Інтернет»,  «Інформація», «Незнайомці» тему нашого заняття. «Як захистити себе від незнайомців в мережі Інтернет?» Сьогодні ми будемо говорити про «Як навчити дітей безпеці в Інтернеті»
	Очікування	—Запишіть на листочках, які лежать у вас на столах, що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття і приберіть їх.
	Колективне обговорення правил	—Нам доведеться працювати сьогодні з вами в групах, парах та всім разом, тому  нам треба домовитись про деякі правила роботи.(Діти пропонують правила, обговорюють колективно і записують їх на плакаті.)	4 хв
	Інформативний блок №1	Розпочати нашу роботу я пропоную з перегляду відеоролику про можливу небезпеку в мережі Інтернет. (video.yandex.ua/#search?text=онляндія безпечна веб-країна&where=all&filmId=26209812-00-12) —Яких правил ви вже дотримуєтесь? —Що нове почули?	4 хв
	Інформативні вправи Робота в парах                   Ігри в колі                                                                                                                                                             Робота в групах	—На цьому занятті під час ігор  я спробую вас переконати, що кожен з вас наражається на небезпеку потрапляючи в Інтернет. Гра «Розкажи про себе» Діти в парах, один одному, розповідають про себе так , щоб партнер міг його презентувати для всієї аудиторії. Обговорення. Учасники обмінюються своїми емоціями, новими враженнями один про одного. Аналогія з мережею Інтернет. Спілкуючись в Інтернеті , ви отримуєте інформацію про свого співрозмовника з його слів і маєте їй довіряти. Чи завжди вона правдива? Гра «Впізнай, хто це?» Один учасник виходить,  а решта домовляються, про кого  говоритимуть.  Потім  запрошують того, хто вийшов, стати в центрі   кола. Учасники дають характеристику одному з товаришів (наприклад, «ця людина любить подорожувати, вона має вдома собаку, її улюблена квітка — троянда...»), а той, хто в колі, намагається вгадати, про кого йдеться. Обговорення. —Чи легко вдалося впізнати людину про яку всі розповідали? Аналогія з мережею Інтернет. Спілкуючись в Інтернеті, ми можемо, навіть, не впізнати того, про кого вже давно знаємо. Гра «Асоціації» Ведучій  дає завдання учасникам: вони мають промовити будь-яке слово для сусіда зліва, а його завдання назвати швидко перше слово-асоціацію, яке прийшло йому на думку. Його сусід зліва промовляє своє слово-асоціацію — і так далі по порядку. У фіналі голосно промовляється останнє слово. Звісно перше і останнє слово— це зовсім різні слова. Обговорення. Учасники обмінюються своїми емоціями. Аналогія з мережею Інтернет. Це стосується і достовірності інформації у мережі Інтернет. Нам говорять одне, а почути можна зовсім інше. Люди не завжди уявляють одне і теж саме, отримуючи інформацію. Гра  «Термінатор» Кількість учасників гри повинна бути кратна трьом. Ведучій пояснює правила. Всі учасники беруть участь у грі. Вони отримують стікери різного кольору і наклеюють їх на свій одяг. Завдання полягає в тому, щоб не загубити і не втратити ці стікери. Ведучий буде показувати на будь-кого з учасників та давати команди: «міксер!», «пральна машинка!», «слон!», «тостер!». На кожну команду всі учасники повинні виконати відповідні дії. Наприклад, тренер показує на одного учасника та промовляє: «Міксер!» Учасник, на якого показав тренер, піднімає руки та промовляє голосно звук «вжик», а учасники зліва та справа рухаються навколо своєї осі під його руками. Усі інші пропорційно розміщуються по троє і також виконують ці дії. Якщо лунає команда «пральна машинка!», учасник, на якого показав тренер, починає крутити головою, а ті, що знаходяться зліва та справа, руками роблять велике коло, в якому і крутить головою їхній партнер по грі. Всі інші учасники пропорційно розміщуються по троє і також виконують ці дії. Команда «слон!», учасник, на якого показав тренер, витягує вперед складені руки («хобот»), а учасники зліва та справа імітують руками великі вуха слона. Решта пропорційно розміщуються по троє і також виконують ці дії. Звучить команда «тостер!», учасник, на якого показав тренер, починає підстрибувати на одному місці, а учасники зліва та справа складають руки та піднімають їх вгору. Між цими руками і плигає «тост». Всі інші учасники пропорційно розміщуються по троє і також виконують ці дії. Ведучий повідомляє тільки 2-3 обраним учасникам їхнє особливе завдання. Як тільки тренер скаже «термінатор!», ці учасники повинні якомога швидше забрати стікери в інших учасників. Коли учасники добре зрозуміли правила гри і швидко орієнтуються після кожної команди, тренер несподівано для всіх дає команду «термінатор!». Звісно, більшість учасників не розуміє, яку саме дію треба виконувати. Але в цей час 2-3 учасники, які знають нюанси гри, користуючись розгубленістю решти учасників, швидко забирають стікери, які всі, згідно з правилами, повинні пильно берегти. У результаті більшість із них втратить свої стікери — їх заберуть «термінатори», яким із самого початку були відомі всі правила гри. Обговорення. —Чи сподобалася вам гра? Чому? (учасники не знали всіх правил). —Чому ви не зберегли свої стікери? Що вам заважало? —Чи незнання правил гри може виправдати той факт, що ви не зберегли стікери, адже ви чітко знали умову гри: берегти стікери? Аналогія з мережею Інтернет. У більшості випадків діти, відвідуючи сайти із дорослим або небажаним для них контентом, не усвідомлюють тих небезпек, на які можуть наразитися. Мета авторів цих сайтів - ввести дітей у такий психологічний стан, щоб вони втратили пильність. Оскільки діти не знають справжньої мотивації авторів цих сайтів, вони досить легко можуть потрапити у халепу. Діляться на 4 команди за порами року. Гра «Хор тварин» Заздалегідь готується 5-6 аркушів із зображенням тварин: корови, порося, осла, собаки, кота, кози. Лідер команди витягує один аркуш із зображенням тварини. Завдання для команд. Необхідно проспівати декілька куплетів відомої пісні мовою тварини, яку вони обрали. Обговорення. —Чи легко було виконати це завдання? Чому? Аналогія з мережею Інтернет. Спілкуючись у соціальних мережах або за допомогою миттєвих повідомлень у мережі Інтернет, ми зустрічаємо незнайомі нам вислови або символи. Це певний сленг, який треба знати, якщо хочеш розуміти співрозмовника. Гра «Шикуйсь за зростом»    Учасникам  зав’язують очі і пропонують   вишикуватися в шеренгу за зростом. Обговорення. Діти діляться своїми враженнями від гри. Аналогія з мережею Інтернет. В мережі Інтернет нам доводиться так само на помацки виконувати будь які дії.	25 хв
	Інформативний блок 2	Одним із способів захистити себе в Інтернеті є вибір ніків і паролей. Доберіть синоніми до слова «НІК» ( ім’я, псевдонім, прізвисько). В Інтернеті спілкується дуже багато людей і щоб приєднається до них, необхідно вибрати собі ім'я. Кожен користувач Інтернету має свій нік. Користуватися своїм ім'ям вдається не завжди, якщо ви не власник унікального імені. І кожному користувачеві хочеться, щоб його ім’я було неповторним і привертало до себе увагу. Як  же можна вибрати собі нік.   Як правило, люди вибирають собі  один постійний нік і підписуються ним скрізь і завжди. Нік відображає внутрішній світ людини, його характер, настрій, поведінку, індивідуальність.  Для того, аби привернути увагу  ще використовуються різні прийоми —чергування великих і малих літер, написання подвоєних або потроєних букв, чергування букв і цифр, букв і знаків і т.п. Наприклад:  ♥҉♥вІЛЬнА♥҉♥,  °•★ТвоЄ_©☼нцЕ★•°,  DІвЧИнк]{@,  *ВеСна*,  [♥♥♥бІлЯВ۞Чк@♥♥♥], Ангело4о|{. Способом захисту особистої інформації є вибір паролю. —Яких же правил треба дотримуватись вибираючи собі пароль?	6 хв
	Робота в групах	Діти діляться на 5 груп за  різнокольоровими папірцями. Кожна група придумує собі НІК і ПАРОЛЬ, аргументуючи свій вибір.
	Завершення тренінгу	Учасники стають у коло, кладуть руки одне одному на плечі й тричі кажуть: «Ми — молодці».	6 хв
	Узагальнення	Останнє слово ведучого: —Сьогодні на уроці ми з Вами провели тренінг «Безпечний Інтернет» і дізнались, що в мережі Інтернет треба бути обережним і пам‘ятати правила Інтернет-безпеки.
	Оцінка тренінгу (критерії успіху)	Рибка
	Обладнання :	Аркуші паперу А-3, А-4, стікери, фломастери, маркери, портрети «незнайомців», шарфи для зав’язування очей.
	Додатки та роздатковий матеріал до тренінгу:	Картинки тварин; ролі, написані на аркуші паперу: «Охоронець» - 3 хлопці, «Хуліган», «Вірус»;
	Ресурси	www.onlandia.org.ua video.yandex.ua/#search?text=онляндія безпечна веб-країна&where=all&filmId=26209812-00-12 http://wiki.ciit.zp.ua http://www.fid.su/projects/saferinternet/year/photovideo/ * Матеріали, отримані в ході тренінгу програми «Онляндія». * Методичні рекомендації для проведення занять на тему: «Безпечний Інтернет для дітей» (автори: Швед О., Євсюкова М. *Селевко

 

Профілактика боулінгу в закладі освіти

   Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного. Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. «Булінг» – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи. Наслідки булінгу виходять далеко за межі школи і шкільного двору. Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути: фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності; словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або сексуальна орієнтація;соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток; в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими; електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж. Булінг є неприпустимим незалежно від того в якій формі він виявляється. На булінг і конфлікт слід реагувати  по різному. Наприклад, у разі конфлікту педпрацівник школи може спробувати зібрати учнів, щоб кожен з них розповів свою версію подій, і допомогти їм спільно вирішити ситуацію.У випадку булінгу директор школи розгляне доцільність накладання прогресивних дисциплінарних заходів, які можуть передбачати відсторонення від занять або виключення зі школи. Схильними до булінгу можуть бути як хлопці, так і дівчата. Хлопці частіше вдаються до фізичного булінгу, а дівчата у більшості випадків застосовують більш непрямі дії, такі як розповсюдження пліток про однокласників, або ж ізолювання останніх шляхом виключення із спільної діяльності або груп. Проте з віком, як хлопці, так і дівчата більше вдаються до словесного і соціально гобулінгу. Діти, які знущаються з інших, іноді можуть бути агресивними і погано поводитися вдома, вони можуть не виявляти поваги до домашніх правил. Якщо вона видається агресивною, не ладнає з іншими або не виявляє емпатії – це також можуть бути ознаки того, що вона займається булінгом інших у школі.                                       Діти, які фізично знущаються з інших учнів, також можуть приходити додому із синцями, подряпинами і порваним одягом. У них раптом може з’явитися більше грошей на витрати, ніж звичайно, або ж нові речі, які вони, зазвичай, не могли б собі дозволити. Вони також можуть «грубо говорити» про інших учнів.

Поведінка булінгу може розвиватися протягом тривалого часу в результаті великих змін, втрат чи негативних переживань у житті дитини чи підлітка. Учні, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті. Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної і приязної атмосфери у школі. Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці — це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці — це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання.

     У школі вирішальна роль у боротьбі з булінґом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій.Для успішної боротьби з насильством у школі учні повинні дотримуватись правил для учнів, дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил. Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії. Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

  У закладі освіти  проводяться заходи з профілактики та протидії булінгу. З педагогічними працівниками школи проведено круглий стіл «Безпечна школа. Маски булінгу», у початкових класах проведено ранкові зустрічі з метою формування навичок дружніх стосунків, з учнями 5-11 класів класні керівники провели тренінгове заняття «Профілактика булінгу в учнівському середовищі». Вчителем інформатики з учнями 2-4 класів підготовлено і проведено міні-тренінг «Як навчити дітей безпечної поведінки в Інтернеті». Педагог-організатор 8- класи круглий стіл «Булінг у дитячому середовищі: причини, наслідки, та шляхи його подолання», розроблено поради для батьків щодо зменшення ризиків булінгу та  кібербулінгу для їхньої дитини, підготовлено пам'ятки «Як протидіяти булінгу», «Як допомогти дітям упоратися з булінгом».

 

БУЛІНГ

Про що варто знати

У колективі є учень, з яким ніхто не спілкується і н дружить. Учні вигадують одне одному вигадливі прізвиська. Ситуації активного групового обговорення чогось, які миттєво припиняються у разі, якщо до групи наближається вчитель. При цьому в таких обговореннях певний учень участі не бере, стоїть осторонь, має розгублений або наляканий вигляд. Відсутність певного учня в школі однокласники уїдливо коментують. Після уроків або на перерві учні не розходяться й на когось чекають. Одяг когось із учнів після перерви зіпсований чи брудний. На початку уроку в учня бліде або заплакане обличчя, він переляканий чи емоційно збуджений. Стан учня не пов’язаний з уроком. Будь – які слова учня однокласники піддають критиці чи глузуванню: «Та ти що кажеш», «Щось нявкнуло чи мені здалося», «Дивіться хто обізвався». Коли учень відповідає на уроці, то зважає переважно на реакцію однокласників, а не вчителя – боїться помилитися, щоб не наразитися на їх дошкульні коментарі.