Сторінки

неділя, квітня 29, 2018

«Багаті ми не золотом – руками, безсмертні ми не в часі, а в ділах».

  Під такою назвою з метою розширення знань учнів про Україну як державу, в якій ми живемо, ознайомлення дітей з славетними українцями, які звеличували український народ своїми діяннями, своїм розумом і талантом,  з культурно-історичною спадщиною нашого народу, розвитку інтересу до минулого і сьогодення, виховання любові до рідної землі, рідної мови  з учнями 5 класу Милятичівської ЗОШ І-ІІІ ст. 27.04 2018 р. була проведена відкрита виховна година.
   Класний керівник Батіг У. П. майстерно продемонструвала  колегам по роботі ефективні методи і форми роботи з реалізації патріотичного виховання та організації роботи з класним колективом в цілому. Епіграфом до виховної години послужили слова В. Симоненка «Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе». Велику пошукову роботу було проведено з учнями у ході підготовки до виховної години: всі учні виконали індивідуальний творчий проект «Берег мого дитинства» (твори-розповіді про себе, про рідне село, твори-описи домашніх улюбленців, твори-роздуми про улюблену пору року з відповідними фотоматеріалами) та, працюючи у двох загонах, підготували віртуальну мандрівку «Сім чудес України» та презентацію літопису «Славетні імена». Ця робота послужила як розширенню пізнавальних здібностей п’ятикласників, так і вихованню колективізму та взаємодопомоги. Високий емоційний ефект та бадьорий настрій до роботи на початку уроку створило спілкування учнів з мальовничою українською природою та мелодійною щемливою піснею через перегляд відеоролика «Дивовижні місця України». Дістаючи із старовинної скрині предмети-символи на позначення культурно-історичної спадщини, розкриваючи їх зміст, учні впродовж виховної години були уважними й активними. А найбільший інтерес викликали  завдання, де учні проявляли свою кмітливість, знання з рідної мови, історії України та свого краю. Це гра «Так чи ні», плетіння «Вінка шани рідній мові» у супроводі пісні «Українська мова», виконання мовознавчих завдань під час смакування цукерки «Мовонька-перлина», цікаві факти про Україну у вправі «Цікавинки до торбинки». Творчу індивідуальність, емоційність, чистоту інтонування продемонстрували учні як під час виконання сценки «Що для тебе рідна мова?», так і при читанні поезій. Родзинкою і трьома кульмінаційними моментами виховної години було «оживлення» предметів-символів, які давали настанови берегти історичну пам’ять, вивчати минуле, щоб будувати майбутнє; вивчати і примножувати рідну мову; рівняючись на кращих, повсякчас працювати над собою і дбати про своє добре ім’я. А перегляд відеофільму в кінці уроку про яскраві сторінки в житті п’ятикласників впродовж навчального року переконливо довів, що така робота систематично ведеться.
   На виховній годині учні доторкнулися душею і серцем до історії українського народу, познайомилися з унікальними творіннями його рук і розуму, усвідомлено дійшли висновку, що живуть на мальовничій, щедрій та багатій землі, вчилися любити, цінувати і примножувати прекрасне, неповторне надбання наших предків. А найголовніше – в повній мірі відчули, що вони насправді збагатилися…







четвер, квітня 26, 2018

Робити добро так легко
    У цьому світі є  річ, перед якою слід упасти на коліна, - це доброта. Добрі вчинки приносять радість не тільки оточуючим людям, але і тим, хто їх робить. Без добра життя нещасне.
   У важкий час ми живемо нині, багато горя і біди довкола, але мусимо жити, сіяти добро в людських душах, бути милосердними, чуйними. 21.06.2018 року члени учнівського самоврядування Милятичівської ЗОШ І-ІІІ ст . на чолі з головою – Сагайдак Кароліною відвідали Дитячий дошкільний будинок №1  у Львові. Учні школи підготували діткам солодкі подарунки, фрукти,  кульки, подарували веселий настрій і кілька годин  радощів, любові: поглядом, усмішкою, обіймами. Дітки не відпускали рук наших учнів, просили не йти. А учні школи для себе зрозуміли ,  що потрібно цінувати те, що ми маємо. Бажання допомагати, бути потрібними роблять  людину великою.  Як  дорослих, так і дітей поїздка не залишила байдужими, адже побачили інше, безрадісне, дитинство – без батьківської турботи і любові. 
   Важливо не забувати про такі місця і знаходити час, аби поділитися своєю увагою з тими, хто її дійсно потребує.