Дитинства останній дзвінок

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.

Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. 

Для більшої частини учнів це просто сповіщення про прихід шкільних канікул. А для випускників закінчення шкільного року пов'язане не тільки з радістю, але і з тривогою, легким смутком, надіями… Для них останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти.

    Цьогоріч у Милятичівській ЗОШ І-ІІІ ступенів залишають рідну школу 7 випускників.  Відкрив урочисту лінійку директор школи Михальчук О.П., який запросив  на свято його винуватців – одинадцятикласників на чолі з класним керівником Писко Л.Г. Після виконання всіма присутніми Гімну держави парох села отець Михайло поблагословив усіх на щасливу долю.

    Із щирими словами побажань звернувся  до учнів та вчителів директор школи, коротко підвів підсумки навчального року, озвучив здобутки та перемоги педагогів та учнів школи, а також наголосив, що на самостійній життєвій дорозі одинадцятикласникам не забракне працелюбності, наполегливості і  кожен з них знайде себе у хорошій і потрібній справі на благо своєї країни. А класний керівник Писко Л.Г. своїми напутніми словами висловила сподівання, що кожен випускник зуміє знайти свою стежину в житті і гідно піде нею, не розминаючись із людяністю, пам’ятаючи школу, вчителів, однокласників. Зворушливим до глибини душі було батьківське благословення й вальс із батьками. І ось останній дзвінок. Він востаннє кличе одинадцятикласників на останній шкільний урок. Навчання у школі закінчилося. Попереду незвіданий шлях дорослого і серйозного життя.

      Щасливого  життєвого польоту та гарної долі  випускникам!

\